Роль образотворчої грамоти
Малювання – це шлях пізнання оточуючої дійсності, це складний процес засвоєння законів будови форм реального світу, емоціональне відображення їх в малюнках. Художнику-початківцю важко одразу зрозуміти та вивчити закони перспективи, пластичної анатомії, світлотіньові закони. Для того, щоб освоїти закони образотворчого мистецтва, треба ставити завдання на їх вирішення. С початку може бути вивчення лінійної перспективи та схематичне пізнання натури, композиція. Подальші завдання робити на вироблення відчуття пропорцій та тонових відношень. Щоб засвоїти основні принципи образотворчої грамоти, треба, щоб кожна робота, кожна постановка мала певну задачу, використовувалась певна сума знань та практичних навичок.
Образотворча грамота потребує дотримання певних правил та законів. Правила та закони, що виявили і закріпили майстри минулих епох, були основані на уважному спостереженні та вивченню природи. Ці здобутки є базою для нашого сучасного творчого шляху. Художники завжди пізнають та науково обгрунтовують будову форм природи, реальний світ і його гармонію.
Методологія та техніка малювання змінювалась на протязі століть згідно до вимог самого мистецтва, але науковий зміст і закони будови форми залишались незмінними. Вивчення малюнка зводиться до набуття досвіду виконанням практичних завдань.
«Культура малюнка направлена на виховання звичок до методичної роботи над формою. Вона встановлює логічну послідовність роботи над формою. Культура малюнка кожної художньої школи, враховуючи світовий досвід роботи над формою, будує свою власну методологію стосовно до вимог ідейних цілей свого часу». – К.Ф.Юон
Ознайомлення саме з класичними правилами та прийомами лінійної побудови об’єктів привчають нас визначати їх пропорції, характерні особливості форми тощо. Видатний діяч епохи Відродження Леон Баттиста Альберті саме образотворчій грамоті присвятив трактат « О статуті». В кожній формі, в кожному предметі укладений закон побудови об’єму, анатомічної структури, відношення частин та цілого.
А для професійної діяльності в техніці аерографії ці закони є вкрай необхідні. Вони допомагають найбільш реалістично передати дійсність. Не просто так найвеличніші майстри образотворчого мистецтва завжди намагались науково-теоретично пояснити свої спостереження. Саме мистецтвом було розкрито і описано багато законів і явищ природи. Аерографія як сучасна техніка, має безліч дивовижних прийомів, але без академічного знання, творчість таких художників залишиться на рівні початківця. Не рідко такі художники, сподіваючись на свій талант, нехтують знанням. Їм здається, що природні здібності, якими вони володіють, які ввели в оману при виконанні простих початкових завдань, дозволять в подальшій роботі без перешкод просуватись до вершин творчості. Вони віддаються у полон випадку та натхнення, заганяючи себе в глухий кут і не можуть рухатись далі.
«Тільки зарозумілість неуків може уявити, що кращою умовою для розвитку художньої індивідуальності може бути відсутність рамок та примусових завдань; майбутній художник, не привчений до стриманості, до самодисципліни, одразу впадає в гру генія, в манерність», - говорив М. Врубель.
Володіння художньою грамотою є опора в подальшому творчому шляху художника. Ми знаємо, що іноді в своїх творчих роботах великі майстри порушували правила будови форм. Художники можуть робити відступи, усвідомлені помилки в малюнку заради художньої виразності. Прикладом є робота Ежена Делакруа « Різня на Хіосі». Накануні відкриття виставки, де представлене це полотно, Жироде зустрів Делакруа з вітаннями, в яких зауважив приголомшливу скорботу впавшої матері, слабкі руки якої не можуть втримати свою дитину. « Це зворушливо і дуже відчутно, - сказав Жироде, - але наблизившись до картини, я вже не бачу малюнка очей настільки правильного». На що Е. Делакруа відповів: «Я не впевнений, що виправляючи малюнок очей, не втратив би цієї виразності, яка вас вражає. А якщо ви маєте підійти до картини, щоб побачити помилки, то дозвольте мені попросити Вас залишатись на відстані».
Такі відступи є і в творчості Рафаеля, художник в «Афінській школі» використав три лінії горизонту та три точки сходу – для своду, карнизу та підлоги.
Матеріальний світ дуже складний і різноманітний. Для його пізнання мало лише чуттєвого пізнання. Дивитись на світ і його бачити – це не є те ж саме. Вміння бачити пов’язано з нашою свідомістю та мисленням. В малюванні ми повинні вміти поєднувати результат живого споглядання і абстрактного мислення. Але не слід розглядати перехід від відчуття до абстрактного як відхід від реальності в сферу самих абстракцій.
Саме малюнок сприяє розумінню явищ навколишнього світу. Чим більше ми спостерігаємо та вивчаємо натуру, тим точніше і цікавіше зможемо її зобразити. Глибоке та всебічне пізнання світу, його закономірностей – головна умова образотворчого мистецтва.
